Хей хо,
мене звати Андрій 🖖
Колись давно, ще в далекому 2014 я почав більш детально цікавитись програмуванням, зокрема обрав для себе світ Android.
І понеслось... 😆
Історія довгенька, тож зробіть собі чаю, перш ніж починати 😉
Колись давно, ще в далекому 2014 я почав більш детально цікавитись програмуванням, зокрема обрав для себе світ Android.
І понеслось... 😆
Якийсь час я вивчав роботу Android самостійчно, читаючи статті, переглядаючи Youtube, пробував робити якісь прості речі. Але то були не додатки, а так, ігри в пісочниці...
І тоді мій знайомий (Саша привіт 😉), який на той час вже працював Android девелопером, дав мені пораду:
- Зроби справжній додаток, так ти будеш швидше вчитись і буде що показати на співбесідах.
- А що зробити? В мене якось нема ідей...
- Ну, зроби, наприклад, додаток з казками. Українських майже нема, а ті що є в GooglePlay - просто жах.
І саме так все почалось 🫣
Я почав з дуже примітивного.
Перша версія застосунку містила лише 20+ казок. Лише текст. Ніяких там дизайнерських рішень. Просто спиоск з назвами казок і наступний екран - текст казки.
"Квадратіш, Практіш, Гут", як кажуть німці 😅
Але ж працює!!!
За кілька тижнів розширив базу казок до 40-50 штук: просто крав з інтернетів, і навіть не вичитував інколи. Каюсь, пробачте!..
Саме така була перша версія застосунку.
Нажаль, а може і на краще, проте скріншотів в мене не збереглось...
Отже зарелізив я першу версію. Надліслав посилання всім родичам і знайомим, може людей з 20-30 встановило. Я щасливий 🥳
Через місяць-півтора Сиджу собі тихенько, пью чайок, їм бутерброд, нікого не чіпаю. Відкриваю якось зранку аналітику застосунку, подивитись скільки людей запускає, може є якісь критичні помилки....
І тут мав би бути момент, де в мене випадає бутєр з рота, а кружка чаю - перевертається.
За попередній день - 1200 людей запустили застосунок.
1200, Карл! Не 10, не 20, як це було кілька днів тому, а цілих 1200 🤯
Хто всі ці люди? Що їм треба? Звідки вони взялись????
Десь такі питання були тоді в мене в голові. А як є питання - треба шукати відповідь. Пішов гуглити.
І знайшов посилання на сторінці у Facebook "И так поймут" (група займається відстоянням прав української мови та популяризацією українського контенту).
Судячи з усього саме цей допис створив хвилю, яка переросла в невеличке цунамі. Люди почали репостити, завантажувати, писати відгуки. Все це дало відчутний приріст в щоденних користувачах, покращило позиції в пошуку googlePlay, а найголовніше - дало мені додаткову мотивацію працювати над застосунком далі 😍
Сталось як і гадалось: завдяки цьому застосунку з казками (я перепитував!) мені вдалось влаштуватись на свою першу роботу, на дуже пристойні гроші. Тож чесно кажучи на якийсь час я трошки пригальмував роботу над застосунком, але не ставив її на стоп.
Періодично я повертався, щось покращував. Менше ніж за рік я зрозумів, що треба все переписати "з нуля", і зробити в цей раз все по людськи, а не так як ото я зробив спочатку 🫣🤣
----------------------------------------------------------------
Якщо забігти трошки наперед, то застосунок я переписував "з нуля" не менше ніж 5-6 разів. Кожен раз мені здавалось що все що я зробив до цього - повне 💩 яке соромно комусь показувати.
Зазвичай девелопери так не роблять, вони постійно працюють над проєктами, покращують трошки тут, трошки там, і так проєкт росте і розвивається.
Але я так не вмів 😅
Інша причина - я періодично закидав проєкт, переважно через завантаженість новою роботою, і повертався до нього через тривалий проміжок часу (інколи пів року, інколи рік). І це, мушу вам сказати, дуже відчутний час, особливо на початку карьєри розробника.
Усьо, ато шось я задалеко забіг...
----------------------------------------------------------------
Ось так повертаючись і покращуючи застосунок, він став для мене своєрідним полігоном, де я вчився, пробував щось нове: нові бібліотеки, нові архітектурні підходи, нову мову програмування (привіт Kotlin, привіт Dart).
Проєкт ріс разом зі мною. Поступово застосунок вибився в топ GooglePlay за пошуком "казки". Це було дуже приємно, тішилось моє его від цього факту ну дуже довго 😎
В якийсь момент мені стало цікаво поекспериментувати з монетизацією. В платний застосунок з казками я в той час не вірив (зараз наче є платні, проте їх успішність мені не відома), тому вирішив додати рекламу.
Чесно признаюсь, мене самого тягне трошки 🤮 від кількості реклами в деяких застосунках, тому я зробив все мінімалістично: невеличкий баннер під списком з казками і такий самий маленький баннер під казкою.
Як наслідок - прибутку в мене було ну, мяко кажучи не густо 😅
Причин було кілька: я додав найдешевші (найменші) рекламні формати, аби не відлякувати людей і невелика кількість користувачів.
Ось так і померли, ледве народжені, мої мрії про великий фінансовий успіх на ниві казок 😭
Проте народилось щось інше.
Чітке розуміння, що "Казки Дитинства" - це не просто застосунок, це мій соціальний проєкт із підтримки та популяризації української мови.
Це був важливий для мене момент, в певній мірі визначальний. Бо він визначив моє подальше ставлення до проєкту і його розвитку.
Built with
Offline Website Creator